Нейрогенна дисфункція сечового міхура

Опис

Нейрогенна дисфункція сечового міхура - це захворювання, при якому відбуваються певні розлади сечовипускання, при цьому вони будуть об'єднуватися однією загальною причиною. Головною причиною початку розвитку такого неприємного захворювання є порушення функціонування нервової системи, тобто частини, яка несе відповідальність за процес виведення сечі.

Нейрогенна дисфункція сечового міхура

Дане захворювання, так само як і ряд інших хвороб, безпосередньо пов'язаних з функціонуванням нервової системи, може проявлятися не тільки у маленьких дітей, але і у дорослих. На сьогоднішній день відомо досить велика кількість різноманітних причин, які здатні спровокувати початок розвитку нейрогенної дисфункції сечового міхура.

У разі нормального довільного випорожнення сечового міхура, існує багаторівнева регуляція, у якій процес залучається досить велика кількість нервів. Саме на цьому етапі буде відбуватися якийсь збій - це може бути не тільки пережив сильний стрес, але і серйозні захворювання мозку, а також порушення іннервації сфінктера самого сечового міхура. В результаті перерахованих причин може відбуватися розвиток ознак даного захворювання.

Нейрогенна дисфункція сечового міхура

Найчастіше, основною причиною, яка і провокує розвиток такого захворювання у дорослих, буде виступати отримання серйозної травми, а також хвороби, пов'язані зі спинним мозком. Крім перерахованих причин, у дітей освіта захворювання може відбуватися і в результаті пороку розвитку сечовивідних шляхів або спинного мозку, а іноді, і результатом отримання серйозної родової травми.

Симптоми

Сам процес сечовипускання складається рівно з двох етапів - перший етап є фазою накопичення, а другою фазою виділення. В той час, коли відбувається фаза накопичення, сечоводів сеча буде надходити безпосередньо в сечовий міхур, після чого продовжує накопичуватися в ньому до тих пір, поки не буде досягнуто приблизно 150-ти міліметрів.

Як тільки в сечовому міхурі збереться приблизно таке кількість сечі, що людина починає відчувати позив на сечовипускання, а потім починає працювати розслаблююча група нервів самого сечового міхура і далі відбувається етап виділення.

Симптоми нейрогенної дисфункції сечового міхура

Порушення, які отримали назву нейрогенна дисфункція сечового міхура, можуть почати розвиватися не тільки в процес накопичення, але також і під час початку виділення зібралася сечі.

Сьогодні вчені розрізняють рівно два типу такого явища, а саме гіпоактивний (гопотонический) і гіперактивний (гіпертонічний).

Основними характеристиками освіти гіперактивного сечового міхура будуть занадто часті позиви сечовипускання, при те, що накопичилося мала кількість сечі. Також відбувається досить сильне напруга м'язів сечового міхура, що в деяких випадках може призвести до зворотного забросу сечі з сечового міхура в сечоводи (це явище носить назва міхурово-сечовідний рефлюкс).

Гіперактивний сечовий міхур може характеризуватися і частими нічними сечовипусканнями (це явище носить назву ніктурія), а також ургентными імперативними позивами на сечовипускання, тобто, у цьому випадку у хворого з'являється настільки сильний позив, що він просто не в силах дійти до туалету.

Протилежними буде проявлятися симптомами гіпоактивний сечовий міхур, тобто в цьому випадку відсутній нормальний процес сечовипускання навіть у тому випадку, якщо сечовий міхур буде не просто повним, а переповненим (у цьому випадку кількість сечі в сечовому міхурі може значно перевищувати показників в 1500 мл).

До числа основних ознак початку розвитку нейрогенної дисфункції сечового міхура може ставитися і повна відсутність контролю безпосередньо над самим процесом сечовипускання. Наприклад, у дітей може повністю бути відсутнім «зріле сечовипускання» в тому віці, коли вже повинен бути повністю сформований цей рефлекс. Також до числа таких симптомів може ставитися і втрата у дорослих контролю довільного сечовипускання.

Симптоми нейрогенної дисфункції сечового міхура

Основні ознаки початку розвитку нейрогенної дисфункції сечового міхура будуть безпосередньо залежати від того, на якому саме ділянці самого нервового управління і стався характерний збій. Також це буде надавати і не останнє значення на сталість (епізодичне, періодичне, постійне), і звичайно, тяжкість ступеня прояви самого захворювання.

У випадку появи першого неприємного відчуття дискомфорту або початку розвитку перших симптомів захворювання, необхідно негайно звернутися за допомогою до досвідченого лікаря, щоб запобігти подальший розвиток хвороби і ризик утворення серйозних ускладнень.

Діагностика

Для того, щоб діагностувати таке захворювання, як нейрогенна дисфункція сечового міхура, в першу чергу, проводиться ретельний збір анамнезу. Протягом декількох днів сам пацієнт повинен вести спеціальний щоденник, в якому записуються періоди сечовипускання, водночас у щоденнику необхідно буде відзначати і те, в який час і який кількість рідини було випито.

У тому випадку, якщо є підозра на розвиток цього захворювання у дітей, тоді щоденник повинні будуть вести за них батьки. До того ж, під час огляду дитини, лікар повинен встановити, чи присутні такі патології у кого-то з найближчих родичів, так як існує ймовірність спадковості хвороби, що в деяких випадках може значно ускладнити і процес подальшого лікування.

Діагностика нейрогенної дисфункції сечового міхура

Так як ознаки, що проявляються у випадку розвитку даного захворювання, максимально схожі з симптомами, які можуть виявляти і при порушенні процесу сечовипускання у разі наявності у пацієнта інших хвороб сечостатевої системи, є необхідність у проведенні повного огляду органів даної системи. Під час такого огляду може бути виявлена і інфекція, яка, власне, й спровокувала розвиток симптомів.

У цьому випадку може знадобитися проведення додаткових лабораторних досліджень сечі, під час яких застосовуються найрізноманітніші функціональні проби, які визначаються лікарем.

У разі необхідності може бути призначено і проведення обстежень всіх органів сечостатевої системи, при яких застосовуються сучасні методи медичної візуалізації (до числа такі методів відноситься МРТ, УЗД, а також рентгенівське дослідження, під час якого використовуються спеціальні рентгенконтрастні речовини та цистоскопія).

Цистоскопія

Завдяки застосуванню таких додаткових методик досліджень з'являється можливість виявити аномалії в будівлі самих сечовивідних шляхів, так і ознаки наявності запалення, яке і спровокувало появу основних ознак захворювання. Тільки в тому випадку, якщо після проведення всіх необхідних аналізів, лікар виключить вірогідність наявності запального процесу, можна буде діагностувати нейрогенну дисфункцію сечового міхура.

У тому випадку, якщо під час огляду пацієнта були встановлено захворювання, пов'язані з органами сечовиділення, тоді є необхідність у проведенні неврологічного обстеження пацієнта, щоб визначити наявність патології головного та спинного мозку. Тут знадобитися використання різноманітних методик досліджень, в число яких входить і МРТ, а також КТ.

Іноді, після того, як пацієнт пройде всі необхідні аналізи і дослідження, не завжди вдається точно встановити причину, яка могла спровокувати початок розвитку цього неприємного захворювання. В цьому випадку залишається неясною етіологія захворювання.

Профілактика

В основі ефективних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку цього захворювання, лежить не тільки ведення здорового способу життя, але і регулярне проходження профілактичного повного огляду в поліклініці, щоб мати можливість вчасно діагностувати і почати негайне лікування того чи іншого захворювання, яке здатне спровокувати початок розвитку нейрогенної дисфункції сечового міхура.

Лікування

Ні в якому разі не можна проводити самостійне лікування цього захворювання, так як значно збільшується ймовірність розвитку ускладнень. Вибрати правильне лікування може тільки лікар, після того, як буде проведений повний медичний огляд пацієнта і встановлено точний діагноз.

Лікування нейрогенної дисфункції сечового міхура

Сам процес лікування буде прямо залежати від того, яка саме причина могла спровокувати початок розвитку захворювання. Саме тому лікування цього захворювання буде складатися з цілого комплексу лікувальних заходів, в число яких входить і електростимуляція, і медикаментозне, а в найбільш важких випадках і хірургічне лікування.

На сьогоднішній день найбільш популярним, а також максимально ефективним є саме медикаментозне лікування, яке буде проводитися тільки за призначенням лікаря і під його суворим наглядом.

У тому випадку, якщо у пацієнта сталася затримка, а також не виділення сечі, є необхідність у проведенні дренування сечового міхура - пацієнту встановлюється постійний катетер. Для того, щоб відновити порушене рефлекторне випорожнення, катетер необхідно пережимати на два або три години, в залежності від рекомендацій лікаря та перебігу самого захворювання.

Лікування нейрогенної дисфункції сечового міхура

Для того, щоб запобігти ймовірність розвитку серйозної інфекції, є необхідність у проведенні простих профілактичних заходів, при яких хворий повинен пройти курс лікування із застосуванням антибактеріальних препаратів.

Обговорення та відгуки


Залишити коментар