Багатовузловий зоб

Опис

У сучасній медичній практиці багатовузловим зобом вважається клінічне поняття, яке об'єднало всі вузли з різними морфологічними характеристиками. Тобто характерний недуга не має специфічної симптоматики, а в кожній клінічній картині переважають свої особливості та нюанси.

Багатовузловий зоб

Дане захворювання прогресує несподівано, а причин тому безліч. Серед найбільш розповсюджених патогенних факторів варто виділити наступні:

  1. хронічний йододефіцит;
  2. опромінення;
  3. шкідливість на виробництві;
  4. зростаючі злоякісні та доброякісні новоутворення;
  5. аутоімунні процеси;
  6. тривалі запальні процеси в щитовидній залозі;
  7. монодієти;
  8. тривалий прийом медикаментів окремих фармакологічних груп;
  9. генетична схильність.

Так чи інакше, вузли, що ростуть у людському організмі, є серйозною патологією ендокринної системи, яка потребує невідкладному лікуванні. Незважаючи на те, що їх присутність далеко не завжди погіршує стан пацієнта, ігнорувати таку проблему небезпечно для життя.

Якщо розглянути патогенез багатовузлового зобу, то він виглядає приблизно наступним чином: внаслідок пошкодження ДНК-клітини спостерігається патологічно швидке поділ однієї з клітин щитовидної залози. Такі клітини у вузлі стрімко прогресують, в результаті чого формується доброякісне новоутворення. Якщо його своєчасно не лікувати, то вона може змінити свою природу і стати злоякісним, складаючи вагому загрозу життю пацієнта.

Симптоми

При даному захворюванні основною ознакою є збільшення щитовидки, хоча даний патологічний процес не завжди помітний візуально. Однак в окремих клінічних картинах такий ріст щитовидної залози помітний навіть неозброєним оком, тому пацієнт і розуміє, що в його організмі далеко не все в порядку.

Симптоми багатовузлового зоба

Іноді зміна розмірів цього органу є основним симптомом багатовузлового зобу, але при тих умовах, що вузли постійно збільшуються в розмірах, симптоматика стає більш яскраво вираженою. В таких клінічних картинах при штучному натисканні на стравохід виникають хворобливі відчуття, і ускладнене ковтання. Крім того, не варто виключати і того факту, що ущільнена заліза, надаючи посилений тиск на трахею, може спровокувати утруднене дихання і навіть напад асфіксії.

Симптоматика багатовузлового зоба

Від цього захворювання страждають багато органів і системи, але особливої небезпеки піддається саме серцево судинна система. На тлі ламкості і потовщення судин порушується циркуляція крові по організму і її доставка до всіх органів. В результаті цього прогресує серцева недостатність, миготлива аритмія та інші захворювання, що тягнуть за собою несподіваний летальний результат.

Важливо розуміти, що діагноз багатовузловий зоб може спровокувати появу злоякісних пухлин, а ті не просто не піддаються лікування, але і дають метастази в сусідні органи і системи.

Найбільш небезпечним станом в даній клінічній картині є тиреотоксичний криз, який тягне за собою стрімкий спад кров'яного тиску і вводить пацієнта в кому. За відсутності негайних реанімаційних заходів, хворий може померти. Нормалізувати загальний стан таких випадках вельми проблематично, а шанси у пацієнта вижити щодо невеликі. Саме тому так важливо своєчасна діагностика, яка тільки прискорить початок інтенсивної терапії.

Діагностика

Якщо хвороба переважає на ранній стадії помітити її може лікуючий лікар на плановому огляді. Так в області шиї очевидно промацуються збільшені вузли, які наштовхують на тривожні думки. Терапевт у таких випадках направляє на консультацію до ендокринолога, а той, у свою чергу, призначає комплекс лабораторних та інструментальних обстежень. В більш запущених клінічних картинах, які супроводжуються деформацією шиї, необхідно відразу записуватися на прийом до вузького спеціаліста, оскільки проблема очевидна.

Діагностика багатовузлового зоба

Основоположним при виявленні багатовузлового зоба є аналіз крові, завдяки якому можна визначити концентрацію тиреоїдних гормонів. Додаткові проби крові дозволяють отримати інформацію про переважаючому в організмі патологічному процесі. Однак цього недостатньо для постановки остаточного діагнозу, лікар призначає клінічне обстеження щитовидної залози.

Так, УЗД щитовидної залози дозволяє визначити величини і структуру даного органу, а також виявити патогенні вузли в її товщі і виявити їх характер. Сканування щитовидної залози з використанням радіоактивного йоду необхідно для достовірного виявлення автономно існуючих окремих новоутворень синтезу тиреоїдних гормонів.

Діагностика багатовузлового зоба

Також не зайвим буде виконання тонкоголкової аспіраційної біопсії, яка є необхідним методом діагностики і так званим «роздільною здатністю» до проведення хірургічного втручання. А ось КТ і МРТ визначають патогенні вузли, які не промацуються навіть при пальпації. Тільки після такого комплексного підходу можна приступати до негайної терапії.

Профілактика

У разі ендокринних захворювань говорити про методи профілактики вельми проблематично, оскільки такі діагнози часом прогресують спонтанно і стають для пацієнта справжньою несподіванкою. Однак контролювати свій стан все ж рекомендується, що особливо стосується жінок середнього віку і пацієнтів з так званої групи ризику.

Профілактика багатовузлового зоба

Для цього раз на півроку потрібно виконувати УЗД щитовидної залози і здавати аналізи кпрови на гормони. Найменші відхилення від норми будуть помічені лікарем, а лікування почнеться вже на ранній стадії свого діагностування.

Також фахівці настійно рекомендують правильно харчуватися, уникати нікотинової та алкогольної залежності, виключити зі свого життя шкідливе виробництво, а також врегулювати роботу нервової системи.

Лікування

При діагностуванні багатовузлового зоба універсальної схеми лікування не передбачено, а інтенсивна терапія, запропонована в індивідуальному порядку лікарем, опирається на природу і специфіку характерного недуги. Якщо своєчасно не визначити етіологію патологічного процесу, то консервативне лікування багатовузлового зоба можна сміливо вважати марним.

Так, для доброякісних вузлів прийнятно хірургічне втручання з подальшою відновної терапії за коштами гормонів. А ось злоякісні пухлини вимагають комбінованого лікування, яке об'єднує хіміотерапію, операцію і опромінення. Так хірургічне втручання дозволяє усунути сам осередок патології, а курс хіміотерапії запобігає подальше поширення ракових клітин по організму.

Лікування багатовузлового зоба

Якщо ж у хірургічних маніпуляціях і зовсім відсутній необхідність, то основою медикаментозної терапії стають медичні препарати, які помітно пригнічують синтез гормонів щитовидки; а також медикаменти, здатні прискорити метаболізм тиреоїдних гормонів в ураженому організмі.

Незважаючи на те, що ця патологія досить поширена в ендокринології, не завжди має потребу в додатковому лікуванні. Іноді лікарі вибирають саме наглядову терапію, яка дозволяє своєчасно передбачати новоутворення. При грамотному підході з лікарському даним діагнозом пацієнт може прожити не один десяток років, але ось тільки невпинно дотримуватися всі профілактичні приписи лікуючого лікаря.

Обговорення та відгуки


Залишити коментар