Лейкоплакія вульви

Опис

Лейкоплакія вульви - це хронічне захворювання, якому притаманна гіпертрофія клітин плоского епітелію. Присутній патологічний процес вважається передраковим станом, а переважає в ураженому організмі виключно в хронічній формі.

Лейкоплакія вульви

Вогнище локалізується патології вибірково, проте вибирає виключно ті зони, де переважає покривний епітелій. І, тим не менш, характерне захворювання досить часто поєднується з краурозм вульви.

Якщо говорити про патогенез лейкоплакії вульви, то дистрофічні процеси підшкірної жирової клітковини і шкірно-слизових покривів протікають вкрай мляво, а саме захворювання найчастіше прогресує вже у пенсійному віці. Як правило, воно зачіпає зони малих і великих статевих губ, отвори заднього проходу, клітора та вхід сечовипускального каналу.

Етіологія характерного захворювання представлена патологічним зниженням гормональної активності кори надниркових залоз, щитовидної залози і яєчників; порушенням обмінних процесів у жіночому організмі, а також віковими порушеннями в зоні гіпоталамус-гіпофіз.

Крім того, важливо розуміти, що велике значення при формуванні характерного недуги відведено агресивних факторів навколишнього середовища, а особливо небезпечно для жіночого організму ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання, а також повна або часткова інтоксикація хімічними речовинами. Навіть куріння і алкоголь сприяють формуванню ракових клітин.

Акцентувати увагу варто і на вірусних захворюваннях, які стають прекрасною базою для переважання в незабаром лейкоплакії вульви.

В даному випадку мова йде про таких патогенних мікроорганізми, як вірус простого герпесу, вірус папіломи людини та цитомегаловірус. У групу ризику потрапили жінки після 40 років, а також пацієнтки з дефіцитом вітаміну А.

Це жіноче захворювання прогресує нечасто, однак важливо знати його різновиди. Так медичної практиці виділяють такі види, залежать від будови патогенного новоутворення:

  1. плоска лейкоплакія представлена плоскими плямами, які супроводжуються аномальним потовщенням і зроговінням епітелію;
  2. бородавчаста лейкоплакія супроводжується формуванням патогенних наростів у вигляді бородавок, піднімаються над верхнім шаром слизових і епідермісу.
  3. гіпертрофічна лейкоплакія зумовлює піднесення злоякісного новоутворення над поверхнею слизових оболонок і верхнього шару епідермісу.

Своєчасне визначення присутнього захворювання дозволяє прискорити початок інтенсивної терапії та скоротити кількість метостаз.

Симптоми

Симптоматика лейкоплакії вульви залежить від форми даного захворювання та має свої специфічні особливості. Так, проста лейкоплакія супроводжується білим нальотом на слизовій оболонці характерною області.

Ділянки ураження можуть бути незначними, але також зустрічаються і масштабні. Характерний наліт можна усунути тампоном, але це явище тимчасове, оскільки вже на ранок він знову буде переважати на своєму колишньому місці.

Лейкоплакія вульви симптоми

В стадії гіпертрофії на тлі білого нальоту переважають сіро-білі бляшки щільної консистенції, які дуже часто зливаються воєдино, утворюючи великі вогнища некрозу. Усунути їх не надається можливості навіть за участю тампона.

А ось стадія бородавчастої лейкоплакії характеризується підвищеним розростанням і відмиранням слизових статевих органів (зовнішніх).

Присутні нарости легко травмуються, обумовлюючи початок гострого запального процесу. От як раз дана форма лейкоплакії вульви і здатна модифікуватися ракові вогнища.

На ранній стадії хвороба ніяк себе не проявляє, а пацієнтка дізнається про такий невтішний діагноз виключно на запланованому профогляд. Якщо ж діагностика не була пройдена, як годиться, як у півроку, то симптоми характерного недуги тільки посилюються. Так з'являється дискомфорт, печіння та свербіж в зоні зовнішніх статевих органів, неприємне сечовипускання, а також біль в сидячому положенні і при русі.

Діагностика

Поставити остаточний діагноз тільки після планового огляду неможливо, оскільки в даній клінічній картині також потрібно повне лабораторне та клінічне обстеження.

Лейкоплакія вульви діагностика

Першим насамперед необхідно диференціювати лейкоплакію вульви, оскільки по симптоматиці даний діагноз схожий з екземою, плоским лишаєм, нейродерматитом, червоної вовчак, сифілісом та іншими невтішними захворюваннями.

Серед обов'язкових методів діагностики слід виділити кольпоскопію, яка, в свою чергу, сприяє достовірному визначенню диспластичних і атрофічних процесів геніталій, а також виключає присутність патогенних новоутворень злоякісної природи.

Якщо одержаних результатів для постановки остаточного діагнозу недостатньо, то лікар рекомендує виконати прицільну біопсію з подальшим гістологічним дослідженням природного матеріалу.

Результати дослідження дозволяють визначити з максимальною точністю характер змін в клітинний і тканинних структурах слизової оболонки.

Тільки після цього лікар може правдиво охарактеризувати стан пацієнтки, поставити діагноз і призначити адекватну схему лікування.

Профілактика

Дане захворювання є наслідком гормонального дисбалансу жіночого організму, а також ускладненням перебігу інфекційних процесів. Саме тому в цілях профілактики важливо своєчасно врегулювати гормональний фон пацієнтки, а всі хвороби організму лікувати в гострій стадії, не допускаючи їх хронічного перебігу.

Особливу увагу варто приділити зміцнення ослабленого імунітету, тобто регулярно приймати вітаміни, мінерали і БАДИ. При перших тривожних симптомах звернутися за допомогою кваліфікованого фахівця.

Лікування

Інтенсивна терапія при даному діагноз має бути комплексною, однак підбиратися суто в індивідуальному порядку. Вона включає не тільки прийом медикаментів, але і дотримання всіх необхідних заходів профілактики та виконання запропонованих процедур.

Отже, першим ділом слід остаточно відмовитися від носіння нижньої білизни з синтетичних матеріалів, віддаючи перевагу тільки натуральним основ і матерій. Таким чином, можна уникнути вкрай небажаного відчуття печіння, свербежу та тертя, яке спостерігається особливо гостро при пересуванні.

По-друге, важливо не забувати, що рецепти альтернативної медицини також здатні стати відмінною додаткової терапією. Саме тому при виконанні регулярних гігієнічних процедур бажано користуватися виключно кип'яченою водою, а замість мила використовувати відвар календули або ромашки аптечної.

По-третє, лікувальна фізкультура і піші прогулянки при гарній погоді сприяють зміцненню організму і збагаченню його життєво необхідним киснем. Що ж стосується лікувальної дієти, то вона потребує остаточного відмови від копчених, солоних, гострих, пряних і жирних страв, а також виключення кави, алкоголю, консервантів і навіть міцного чаю.

По-четверте, обов'язковою складовою комплексного лікування стає медикаментозна терапія, яка основний акцент робить на комбінації естрогенів з андрогенами. Крім того, доречно застосування противозудных препаратів у вигляді мазей, кремів, гелі, піхвових глобулей, розчинів та антисептичних свічок з вмістом гормонів.

А ось для стабілізації ЦНС показані седативні засоби рослинного і синтетичного походження, психотерапія і спеціальні фізіотерапевтичні процедури.

У разі марності консервативного лікування лейкоплакії вульви доречно хірургічне висічення вогнищ переважаючою патології за допомогою радионожа або скальпеля, лазера або в процесі кріодеструкції.

У запущених клінічних картинах суворо за показаннями доречна екстирпація вульви. Однак при своєчасному реагуванні на виниклу проблему операції можна уникнути, а повернути пацієнтці минуле здоров'я виключно медикаментозним шляхом.

В цілому, клінічний результат обнадіює, однак характерна пацієнтка до кінця свого життя повинна складатися на диспансерному обліку, уникаючи тим самим повторних рецидивів.

Обговорення та відгуки


Залишити коментар