Аліментарна дистрофія

Опис

Є хвороби, виникають на фоні будь-яких порушень з боку такого дуже важливого для організму людини фактора, як харчування. Саме тривале недостатнє харчування і є першопричиною небезпечної недуги - аліментарної дистрофії.

Аліментарна дистрофія

Голодування може бути навмисним і вимушеним. Так, до групи осіб навмисно обмежують себе в харчуванні належать, наприклад, артисти балету, моделі, спортсмени, то є ті люди, яким необхідно підтримувати масу тіла мінімальну. До цієї ж категорії відносяться і пацієнти з деякими психічними захворюваннями.

Вимушене ж обмеження в харчуванні залежить від багатьох чинників екзогенного та ендогенного характеру. Причиною голодування, у цьому зв'язку, можуть бути і війни, стихійні лиха. Важливий фактор - приналежність людини до, так званої, малозабезпеченої групі населення. Є й інші причини екзогенного характеру.

Серед ендогенних причин, основними можна назвати різні захворювання, які заважають нормальному надходженню їжі в організм. Найчастіше це ураження ШКТ, захворювання порожнини рота, щелепно-лицьові травми.

Аліментарна дистрофія

Розвитку аліментарної дистрофії може сприяти зміна раціону не тільки кількісне, а й якісне. Особливо впливає дефіцит білків у раціоні, причому, головним чином, тварин. Недолік жирів, а також вітамінів теж сприяють розвитку аліментарної дистрофії.

Дистрофія аліментарна характеризується тим, що в результаті тривалої відсутності надходження найважливіших поживних речовин, відбуваються глибокі порушення обмінних процесів. Наступають дистрофічні зміни в багатьох органах, порушуються їхні основні функції, що може призвести до незворотних наслідків.

Симптоми

Дистрофію алиментарную за ступенем тяжкості можна розділити на кілька стадій, звичайно ж, кожна з яких має свою симптоматику. Стадія перша або, як її ще називають, ейфорична, характеризується зниженням загального обміну, появою підвищеної стомлюваності, розвитком слабкості.

З'являється деяке відставання від норми маси тіла. На першій стадії вона менше від рекомендованої величини на 11 - 20%.

Симптоми аліментарної дистрофії

Частішає сечовипускання. Воно може досягати більше 20 разів на добу. Причому, супроводжується сильними позивами і болями.

На першій стадії температура тіла знижується до 36 градусів. У пацієнта з'являється мерзлякуватість, гіпотонія. Може проявлятися підвищений апетит і спрага, а також підвищений прагнення до споживання кухонної солі.

Друга стадія називається ще астенобулимической. Відбувається подальше зниження маси тіла. Дефіцит її досягає вже 30%. З'являється помітна атрофія скелетної мускулатури, знижується м'язовий тонус.

Симптоми аліментарної дистрофії

Посилюються всі симптоми, що виявляються на першій стадії, а до них приєднуються порушення психічного характеру. Стомлюваність і слабкість збільшуються настільки, що пацієнт втрачає працездатність.

Дистрофічні зміни починають відбуватися у багатьох внутрішніх органах. ШКТ реагує гипомоторной дискінезією жовчовивідних шляхів, кишечнику, зниженням секреції.

З боку серцево-судинної системи виникає брадикардія, яка переходить при фізичному навантаженні в тахікардію. Посилюється і гіпотонія.

Посилюються ендокринно-вегетативні розлади. Йде подальше зниження основного обміну, збільшується гіпотермія, мерзлякуватість, з'являється уповільненість рухів.

Третя стадія або астеноаноректическая характеризується зниженням маси тіла відносно рекомендованої величини більш ніж на 30%.

Симптоми аліментарної дистрофії

Симптомами аліментарної дистрофії у цій фазі є повна відсутність підшкірної жирової клітковини, а також атрофія м'язів. Хворий практично не в змозі здійснювати самостійні рухи з-за різкої слабкості.

Продовжують наростати практично всі симптоми попередніх стадій. Виникають, причому досить часто, гострі психози. З'являються запаморочення, які можуть переходити в так звану голодну кому. Стан такий хворого, на жаль, може закінчитися летальним результатом. Відбувається це із-за зупинки дихання і припинення серцевої діяльності.

Діагностика

Головною завданням в діагностиці дистрофії аліментарної, є ретельний збір анамнезу. Якраз він і служить головним фактором в постановці правильного діагнозу і призначення подальшого лікування.

У цій зв'язку особливе значення має так званий харчовий статус пацієнта. При опитуванні необхідно дізнатися, скільки прийомів їжі і як вони розподілені впродовж доби, а також який прийом самий навантажувальний. Обов'язково уточнюється раціон харчування, що є основною їжею, а що виключено і з якої причини.

Діагностика аліментарної дистрофії

Завдяки опитування можна більш точно встановити причину виснаження. Вона криється саме в голодуванні або ж спричинена іншими факторами, наприклад, захворюваннями ШКТ, іншими недугами.

Методами діагностики при аліментарній дистрофії служать лабораторні дослідження крові і сечі.

Серед інструментальних методів показано УЗД, рентгенографія, електрокардіограма.

Профілактика

Оскільки розвиток аліментарної дистрофії безпосередньо залежить від ставлення людини до раціону харчування, то і головним профілактичним засобом у зв'язку з даною недугою можна визначити достатній кількісно і досить збалансований раціон харчування.

Вживати необхідно продукти багаті білком, а також у міру насичені жирами і вуглеводами. Обов'язково наявність у раціоні вітамінів і продуктів багатих мінералами.

Профілактика аліментарної дистрофії

Якщо є необхідність підтримувати відносно мінімальний вагу або ж скинути вже набрані зайві кілограми, то застосовувати спеціальне харчування або дієта необхідно тільки під наглядом дієтолога. Прагнення мати струнку фігурку не повинно ставати нав'язливою ідеєю.

Словосполучення «здоровий спосіб життя» має стати не просто гаслом, а й щоденно здійснюватися тими, хто прагне жити повноцінно і не стати заручником небезпечної недуги під назвою аліментарна дистрофія.

Помірні заняття фізкультурою, а також оптимальне співвідношення праці та повноцінного відпочинку - це теж заходів, які можна вважати ефективною профілактикою дистрофії аліментарної.

Лікування

При своєчасному діагностуванні аліментарної дистрофії і призначення відповідної терапії лікування дає, в основному, позитивні результати. На першій стадії, коли захворювання тільки починається, досить збалансувати раціон харчування пацієнта. Обов'язково в раціоні повинні бути присутніми продукти багаті білками. Не можна відмовлятися і від жирів, а також вуглеводів. Рекомендується збагатити раціон вітамінами, мінералами.

Лікування аліментарної дистрофії

Коли хвороба перейшла вже в другу стадію, то мінімум тиждень хворий повинен перебувати в положенні постільного режиму. Дозволяється лише незначна фізична навантаження і та під наглядом медичного працівника. Можна, наприклад, періодично сидіти на ліжку або трошки біля неї постояти.

Хворому необхідно забезпечити і психічний спокій. Проводиться спостереження За пацієнтами з боку фахівця відповідного профілю.

Ефективність лікування аліментарної дистрофії залежить і від забезпечення певних санітарно-гігієнічних умов. Хворого рекомендується містити в теплому і світлому приміщенні, де температура повинна бути не нижче 21 градуса. У деяких випадках показано навіть обкладати пацієнта грілками.

Особливе значення має раціон харчування. Їжа повинна бути багатою білками. Якщо розглядати кількісне співвідношення, то їх хворому у добу треба вживати не менше 100 - 120 грам, відповідно вуглеводів - 500 грам і 70 - 80 грам жирів. Калорійність раціону в перший тиждень рекомендується близько 3500 ккал. Надалі її підвищують до 4500ккал.

При аліментарної дистрофії, ускладненої анорексією, а також при коматозному стан та іншими ускладненнями, пов'язаними з проблематичним проходженням їжі по стравоходу хворим показано зондове харчування.

Використовуються для такого харчування продукти категорії підвищеної біологічної цінності. Показані до застосування та продукти з розряду дієтичного харчування та дитячого. Вони застосовуються в гомогенізованому або пюре образному вигляді і вводяться спільно з рідинами, збалансованими за хімічним складом.

Крім названих вище видів харчування при необхідності, викликаної важким станом хворого, може бути призначено парентеральне введення індивідуально підібраних поживних сумішей. Розрахунок проводиться у відповідності з метаболічними потребами організму пацієнта.

Ще одним напрямком у лікуванні аліментарної дистрофії є терапія психотерапевтичного характеру. Заходи такої спрямованості повинні відповідати психічному стану хворого, яке визначає лікар.

При 2 і 3 стадії аліментарної дистрофії хворим призначається дробове переливання крові. Якщо у хворого розвивається анемія, то показано введення препаратів заліза, вітаміну В12, антианемина, комполона.

У лікуванні аліментарної дистрофії, ускладненої проносами, присутній панкреатин, сульфаніламіди. Може бути призначена соляна кислота з пепсином. Деякі випадки передбачають застосування антибіотиків. Серед них левоміцетин, синтоміцин, тетрациклін.

Часто аліментарна дистрофія призводить до розладу функцій багатьох інших внутрішніх органів. Тому призначається комплексне лікування згідно з показаннями. Терапію проводять відповідні профільні фахівці.

До основних методів лікування підключаються і допоміжні заходи. Це фізіотерапевтичні процедури, лікувальна фізкультура. Досить ефективно, наприклад, у цьому зв'язку, застосування масажу.

Всі призначення проводяться тільки відповідними фахівцями. Самолікування неприпустимо. Воно може призвести до ще більших проблем, довівши стан хворого до незворотних наслідків. Будьте здорові!

Обговорення та відгуки


Залишити коментар