Акромегалія

Опис

Акромегалія - це те патологічний стан організму, при якому спостерігається укрупнення окремих ділянок тіла, спровоковане підвищеним виробленням гормону росту передньою часткою гіпофіза. При даному захворюванні спостерігається укрупнення рис обличчя, кистей і стоп, а також порушення репродуктивної і статевої функції, рання смертність від легеневих, онкологічних, серцево-судинних патологій.

Акромегалія

Причини можуть бути акромегалії різні, але найчастіше пов'язані з такими аномаліями:

  1. наявність злоякісних новоутворень;
  2. присутність в організмі нейроінфекції;
  3. травмування;
  4. повна або часткова інтоксикація організму;
  5. синдром Розенталя-Клопфера;
  6. мутація генів.

Акромегалія

Як правило, цього недугу частіше схильні, як представники сильної підлоги, так і жінки у 30 - 50-річному віці, а от діти не страждають від цього захворювання. Важливо знати, що акромегалія - хвороба хронічна, а протікає вона в людському організмі тривалий період часу. Зважаючи тривалості патологічного процесу у нинішній медицині виділяють наступні стадії акромегалії:

  1. преакромегалия супроводжується слабким протягом патології з невираженими симптомами. Визначити хворобу на цій стадії вельми проблематично, проте наштовхнути на підозри повинні КТ головного мозку та показники рівня соматотропного гормону в крові.
  2. гіпертрофічна стадія супроводжується очевидною симптоматикою, а є найбільш часто диагностируемой в сучасній медичній практиці.
  3. пухлинна стадія включає симптоми здавлення розташовані поруч відділів головного мозку.
  4. стадія кахексії супроводжується остаточним виснаженням акромегалії.

Сприятливість клінічного результату залежить від стадії діагностичної захворювання, тому з постановкою діагнозу зволікати не рекомендується.

Симптоми

Основною ознакою даного захворювання стає зміна розмірів окремих частин тіла, що у результаті забезпечує огидний косметичний дефект. Однак поряд з такими тривожними ознаками прогресує підвищена стомлюваність, загальна слабкість, напади мігрені, болі в кінцівках, запаморочення, ломота в суглобах. Мало того, спостерігається підвищений ріст волосся і збій гормонального циклу, відновити який вельми проблематично.

Симптоми акромегалії

При акромегалії відбувається очевидне порушення обміну речовин, яке нерідко може закінчитися прогресуванням цукрового діабету двох стадій. Також виникають серйозні проблеми в роботі щитовидки, відповідно, захворювання ендокринної системи стають основною життєвою проблемою.

Статевий розвиток у представників сильної статі на тлі акромегалії може помітно сповільнюватися після свого різкого сплеску, а у жінок розвивається остаточне безпліддя та аменорея.

Так чи інакше, патологічний процес починається з аномального росту та формування кісток кінцівок, грудної клітини і нижньої щелепи, що сприяє порушення пропорцій тіла і зовнішнім потворності. Прогресує остеоартроз, м'язова слабкість, гостра нетерпимість фізичних навантажень, систематичні судоми, головний біль, часті напади артеріальної гіпертензії, підвищена пітливість в нічний час.

Симптоми акромегалії

Злоякісні пухлини гіпофіза небезпечні для здоров'я, а їх вплив на організм залежить від стадії патологічного процесу. Найдивовижніше, що на ранніх термінах хвороба ніяк себе не проявляє, зате в міру свого посилення не тільки негативно позначається на якості життя, але й може становити загрозу життєдіяльності. Несподівано спостерігається збільшення носа, губ, вушних раковин, кісток кінцівки (переважно однієї) грудної клітки, а також розширюються проміжки між ребрами.

У більш запущених клінічних картинах порушуються пропорції тіла, з'являється простір між зубами нижньої щелепи, прогресує пахидермия, розвивається гіпертрофія міокарда, а також спостерігається атрофія скелетної мускулатури. Пацієнти помічають погіршення зору, прогресує цукровий діабет і тиреотоксикоз.

Діагностика

Для того щоб поставити остаточний діагноз, потрібно здати аналізи, пройти повне клінічне обстеження, а також не один раз відвідати грамотного фахівця. Перш все, лікар проводить візуальний огляд пацієнта, вивчає збільшену частину тіла і її особливості, а після направляє на діагностування.

Діагностика акромегалії

Основним методом діагностики є лабораторне дослідження крові рівня соматотропіну, провокаційні проби та інші аналізи. З клінічних обстежень потрібне негайне виконання МРТ, яке дозволяє визначити ступінь злоякісного ураження гіпофіза.

Додатково вимагається проведення офтальмологічного дослідження, оскільки в патологію, як правило, залучені всі зорові нерви, що сприяє погіршенню зору. Також важливий рентген черепа відразу в кількох проекціях, а в більш запущених клінічних картинах - магнітно-резонансна томографія.

Для виявлення ступеня тяжкості доцільно виконати електроміографію і рентгенологічне дослідження хребта, суглобів, докладне дослідження функції зору. Тільки після такого комплексного підходу можна остаточно визначитися з діагнозом і не зволікати зі схемою інтенсивного лікування.

Профілактика

В характерній клінічній картині складно говорити про заходи профілактики, однак варто уникати травмування голови, своєчасно лікувати всі інфекційні захворювання носоглотки. Якщо ж хвороба акромегалія прогресує, то важливо своєчасно звернутися до лікаря, щоб забезпечити тим самим, стійкий період ремісії.

Лікування

Лікування в даній клінічній картині складне, а лікарі рекомендують негайне хірургічне втручання, передбачає остаточне видалення пухлини гіпофіза. Щоб прискорити настання терапевтичного ефекту, обов'язково потрібно використання променевої та хіміотерапії.

Однак далеко не у всіх клінічних картинах така операція виявляється успішною, а залежить це від розмірів і розташування самої пухлини. Якщо виконувати хірургічні маніпуляції не можливості, то показані до застосування синтетичні препарати, зокрема, октреотид і ланреотид. Їх завдання - знизити концентрацію соматотропіну до прийнятного показника, але посилюють таку дію блокатори рецепторів до гормону росту.

Особливою популярністю у сучасній медичній практиці користується променевий метод, який поєднується з негайними методами хірургії. Так, спостерігається опромінення області гіпофіза, однак ефект такої терапії може спостерігатися через кілька років після його проведення.

У будь-якому випадку, лікування акромегалії починається з медикаментозної терапії та індивідуального призначення препаратів для придушення активності гормону росту. Це, насамперед, аналоги соматостатину і агоністи дофаміну, які, згідно зі статистикою, забезпечують стійкий терапевтичний ефект. Однак знову-таки дозування і спосіб застосування повинні бути підібрані виключно в індивідуальному порядку.

Так що при діагностуванні акромегалії вкрай важливий комплексний підхід, який поєднує в собі медикаментозну терапію і негайне хірургічне втручання, а після курс променевого опромінення з метою негайного відновлення організму і його колишньої життєдіяльності. В цілому, клінічний результат цілком сприятливий, однак домогтися зцілення, вірніше - стійкого періоду ремісії, можна виключно при чіткому дотриманні всіх лікарських рекомендацій.

Обговорення та відгуки


Залишити коментар